мої вихідні: сіквел "Аліса в Задзеркаллі"

Вітаю !

Так, цього тижня я взяла timeout ))) 

 І вирішила переключитись на щось віддалене від роботи, щоб можна було трішки відволіктись

 і набратись нових вражень. 

І я пішла на фільм "Аліса в Задзеркаллі". Я люблю фентезі. 3 D ще й ьому сприя.

Спочатку чекала знову плутатини, гіперболізації, а сюжет виявився дуже зворушливим: 

рятуваня Капелюшника, точніше його сім'ї.  Чарівний світ крутиться навколо хроноса - часу. Але у середині фільму звучить красива фраза: "Минулого не можна змінити, у нього можна повчитися..." 

Якось символічно прозвучали для мене ті слова: так і просувався цілий тиждень під цим девізом. 

Я Льюіса Керролла не фанатка. скажу чесно, і хай мені буде соромно. але  1 частину "Аліси..." не дивилась ((, але тут не встояла, коли подивилась трейлер до фільму, екранізація казки  все таки зацікавила, але коли йшла на фільм, то все ж асоціювала його з давнім мультиком. Виявилось усе набагато ефектніше. Художники дуже  постарались !  

Фільм однозначно сімейний і дуже добрий ! А як же інакше! Це ж Аліса ))) Дуже яскраві костюми,смачний український переклад ! Ну, і  звичайно,  Джонні Депп у ролі Капелюшника: просто полонив.

Рекомендую ! Все таки цей казковий світ Льюіса Керролла трішки видозмінений і  все одно несе свою магію притягування  і співпереживання. Аліса уже доросла, в реальному житті - капітан корабля, яка після довгого плавання нарешті повертається додому, де її чекають неприємні новини... і з цього буденного життя, повного клопотів, знову повертається у Задзеркалля до друзів з першої серії. 

  Сюжет дуже динамічний  і глядачу немає часу скучати. Помічаєш, що не хочеться відмежовувати реальність від фантазії, так і хочеться  поподорожувати з Алісою по минулому. І справді: глядач неодмінно повірить усьому, що побачить ))) В цьому і є таємниця  і секрет успіху  -  сюжет, якого не чекаєш, відмежований від Керролла. Але дух казки зберігся: оце і є секрет успіху!

Після фільму вирішила таки до Нового року зробити іграшку на ялинку. надихнула мене Елена и

 ее блог Живущая на радуге. Ось її  the Hatter -  капелюшник : 

Бажаю всім гарного перегляду !

книги/ лютий 2016

Вітаю !
... лютий, як надиво, дивує мене! завдяки тому, що мене оточують люди, які обожнюють читати, список мого читацького щоденника збільшується - пордами . І що головне- вдалими !
 Зараз дочитую книгу Г.Вдовиченко "Інші пів'яблука". пробіглась по рецензіях і відгуках - сподобалась характеристика "рожева" книга )))
Ця книга сподобається тим, хто любить відпочивати під час процесу читання, для кого це насолода... Легкі описи пейзажу, інтер'єрів, і проста побудова композиції- чотири лінії сюжету, яку обєднує дружба і яблуко, яке виринає то тут то там, і ніби воно магічно впливає на життя чотирьох подруг - львів'янок. У кожної - своя стежка, свій ритм життя, своє бачення на все... А ще книга зацікавила якраз вплетенням отого яблука деревяного, яке за словами героїнь - робота майстра Пінзеля, постать якого винирнула з забутої історії і закарбувалась тепер у мистецтві як найвища майстерність... Так як ця тема мені не байдужа і цікава,бо люблю подорожувати, вистаки його робіт відвідувала, та й у мене в місті є його роботи у музеях. Тому з задоволенням читаю те, що знайоме візуально. Я люблю коли чатаючи книжку, у мене  пробуджуються зорові спогади, смакові  і навіть слухові. Створити сприйняття інформації за допомогою асоціацій- значить підсилити враження від твору.
Не знаю чи справа в магії, напевне скоріше в магії мови автора, тому книгу приємно читати. Я хоч і не любительниця жіночих романів... але сподобалось.
А ще  розумію, що книжка мене манить у Львів, давно я там не була,ох... Чекаю весни і гайну на день погуляти...

Це продовження першої книги "Пів'яблука",яку я колись проковтнула за 2 вечори : про можливе і неможливе! а можливо і треба трошки чуда в житті, адже веселка - теж чудо !