Жирафа

 Перед святами наводила чистому ! і натрапила на забуту мною картину, то здається перша робота вишита нитками DMC. Якось спершу, пригадую, почала знизу з травички... і застряла на кучі відтінків ... нудний був початок, монотонний, а от потім вирішила змінити план вишивки:  30 хв - природу, 30 хвилин - тулуб жирафа. Робота була закінчена швидше, ніж той час, що пролежала через монотонність трави...
 Ось готовий шедевр:

Я колись мріяла побачити їх вживу і  мрія здійснилась: побачила не одну жирафу, а цілу сім'ю !!
 Має метрів п’ять на зріст, 

довгі ноги, плями, хвіст. 
Коли шию натягає, 
верховіть дерев сягає. 
Поїдає залюбки листя, 
гілля, колючки… 
Вмить язичок півметровий 
це зірвати все готовий. 
Легко їжу досягти, 
а води напитись – ні. 
Щоб попала хоч краплина, 
мусить стати на коліна. 
Чи широко класти ноги, 
щоб напитись без підмоги. 
Не ляга вночі на бік 
спати стоячи привик. 
Довга шия заважає, 
як від ворога тікає. 
Зате видно звисока 
всі маневри хижака. 
Між вухами, без проблеми, 
ростуть ріжки, мов антени. 
Хоч заховані під шкіру, 
колять недруга у спину. 
З друзями як розмовляє – 
кряче, фиркає і чхає, 
мукає або храпить, 
та не хоче мовчки жить. 
Ця тварина проживає 
Там, де тепло лиш буває, 
де слони та носороги 
у саванах топчуть ноги. 
А бізони й кенгуру, 
зебри й антилопи гну 
мирно стадами пасуться 
і бігом у даль несуться.

автор: палагняк

Дуже люблю цих тварин і цю роботу люблю, хоча не розумію, чого вона ще й досі не в рамі. Можливо чекає ремонту, який я відклала на наступний рік. В літі таки треба її оформити.

Схемку брала з журналу, уже не памятаю якого. І там було ось таке оформлення:

На ньому, напевне, і зупинюсь.